На вересень 2011 р. космос запланував аж 8 магнітних бур. Тому якщо вас лякають такі слова як геомагнітна активність, корональний викид маси або ще гірше – корональна дірка, то краще сидіть увесь місяць вдома і без плаща зі свинцевими пластинами нікуди не виходьте. Але який резон заспокоювати всіх, якщо це все одно «мартышкин труд». Космічні подарунки нашого Сонечка здатні при нагоді завдати негативних наслідків мобільному зв’язку, а також (ой лишенько!) Інтернету.
Найбільшу у світі магнітну бурю пощастило спостерігати англійському астроному Річарду Керрінгтону. Спровадивши діток на Перший дзвоник, Р.Керрінгтон 1 вересня 1859 р. побачив у свій телескоп спалах на Сонці такої сили, якого він не бачив з того часу, коли якось під ранок повернувся додому після п’янки і попав під гарячу руку дружини. Інтернет ХІХ ст. – телеграф перестав працювати в усьому світі, тобто збої спостерігались в Європі та Америці. Сюрпризи на цьому не закінчились. Північне сяйво у вересні того ж 1859 р. земляни спостерігали не тільки на полюсах, а й в тих місцях, де їх не чекали, тобто на Карибських островах та, здається, на станції метро Сирець.
В дурнях як завжди залишились американці. Група золотошукачів в Скелястих горах (Кордильєри), що якраз промишляли золотішком в цей час, толком не справившись по своїм мобілкам котра година почали прокидатись серед ночі. А на вулиці було світло як удень. Підігріли гороховий супчик, скрутили палатки, те-се... аж поки не стало зрозуміло, що тільки половина третьої ночі й до ранку як з Арізони до Броварів. Словом, це була найбільша геомагнітна буря, яку до нашого часу прозивають «событие Кэррингтона».
Любителям циферок скажу, що інтенсивність цього космічного супершторму оцінювалось в мінус 1760 нанотесла (нТл). Для того аби зрозуміти на скільки це багато, скажемо, що серед трьох найбільших бур у ХХ ст. 1921, 1960 і найсильнішої – від 13 березня 1989 р. максимальний індекс геомагнітної активності досягав −640 нТл. А ті, що нам прогнозують на вересень 2011 та й інші дуже рідко перевищують –50 нТл.
Звідси висновок: боятися магнітних бур – чудачєство. Натомість краще пам’ятати і виконувати сувору і просту народну приказку: «Не пий воду біля хімзаводу».